Цього року в зернонасіннєвих регіонах нашої країни вологість ґрунту знаходиться на оптимальному рівні. За нашими розрахунками, за середніх багаторічних кліматичних умов цей запас вологи зберігатиметься приблизно ще 20-25 днів після посівної кампанії, тобто до кінця червня. Це створює сприятливі умови для доброго росту культур. Крім того, якщо наприкінці червня — на початку липня буде достатньо опадів, то можна очікувати хороших результатів.
В центральних та північних регіонах Казахстану минула зима була відносно теплою, а температури — вище за норму. Це сигналізує про необхідність розпочати посівні роботи раніше. Основне завдання — зберегти вологу і контролювати бур’яни.
Оптимальні строки посіву озимих культур залежать від кількості опадів влітку. Якщо в червні очікуються рясні дощі, то ранні посіви (5-15 травня) забезпечують високу врожайність і якість пшениці. Якщо ж основна кількість опадів припадає на серпень, високий урожай очікується тільки від посівів наприкінці травня. Наприклад, у Північному Казахстані за період 1961–1995 років 18% випадків основна частина опадів випадала влітку, 36% — у липні, 21% — в серпні, а у 25% опадів у літній сезон було мало. Відповідно, в ті роки найкращими вважалися посіви між 20 травня і 4 червня. За останні 23 роки тенденції змінилися: 24% випадків опади припадали на літній сезон, 48% — на липень, 13% — на серпень, а 15% років були з недостатньою кількістю опадів. Таким чином, в останні роки більшість літніх опадів припадає на липень, тому посівні кампанії проводяться переважно з 17-18 травня до 4 червня.
Важливим фактором підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур є правильний вибір сортів і якість насіння. Приблизно 30-40% врожаю залежить від цих факторів. За результатами досліджень 24 насіннєвих господарств у регіонах Північного Казахстану, Костанайській, Акмолинській та Карагандинській областях було виявлено значний рівень бактерій і грибкових патогенів у насінні. На жаль, у цьому році більша частина насіннєвого матеріалу має низьку схожість. Серед агрономів існує думка, що повністю відсортоване насіння з низькою енергією проростання — не повноцінне. Усунення таких недоліків потребує кваліфікованих методів, серед яких — термічна обробка, протруювання та стимуляція росту. Наш університет готовий надати всебічну консультаційну та лабораторну підтримку у дослідженні якості насіння.
Через нестачу якісних вітчизняних сортів доводиться імпортувати насіння, головним чином з Росії. В результаті частка російських сортів озимої пшениці в Північному Казахстані становить близько 60%. Це створює загрози продовольчій безпеці країни та може спричинити зміни у строках дозрівання через несумісність з місцевими кліматичними умовами. Пізній збір урожаю пов’язаний з цим фактом, що ускладнює його проведення вчасно, особливо в умовах змін клімату, і підвищує ризики втрати через зимові опади.
Ми неодноразово наголошували на необхідності державної підтримки селекції та насінництва, впровадження сучасних генетичних і біотехнологічних методів, а також підготовки молодих вчених у цих галузях. Важливо прийняти спеціальну республіканську програму розвитку селекції та насінництва, що сприятиме зміцненню експорту та внутрішньому забезпеченню агропродукцією.
Природні умови осінньо-зимового періоду цього року сприяють збереженню збудників хвороб і шкідників у ґрунті, тому необхідні складні фітосанітарні заходи. Поширення септоріозу та інших хвороб вимагає профілактичного захисту за допомогою відповідних препаратів і точного вибору часу обробки. Для цього використовуються традиційні методи моніторингу хвороб, а також сучасні цифрові технології дистанційного зондування, які дозволяють оперативно виявляти стадії розвитку хвороб і шкідників, зменшуючи витрати на обробки та підвищуючи їх ефективність.
Максимального ефекту від мінеральних добрив можна досягти у вологі роки, однак їх внесення повинно бути збалансованим з урахуванням агрохімічного стану кожної ділянки. Сучасні сільськогосподарські системи в усьому світі переходять на диференційоване внесення добрив, що дозволяє оптимально використовувати ресурси й отримувати максимальний економічний результат. Для цього потрібно створити агрохімічну карту кожного поля, визначити рівень основних хімічних елементів у ґрунті. Наш університет має все необхідне обладнання і кваліфікованих спеціалістів для допомоги у проведенні таких аналізів та створенні карт.
Підсумовуючи, варто відзначити, що наш університет підготував детальні рекомендації для проведення весняно-польових робіт у регіонах Північного та Центрального Казахстану, які будуть направлені виробникам сільгосппродукції для практичного використання.
