Європейський Союз запровадив нові мита на імпорт мінеральних добрив з Росії та Білорусі. Вони почали діяти з 1 липня 2025 року згідно з виконуючим регламентом ЄС № 2025/1047. Ці зміни суттєво вплинуть на вартість добрив у країнах ЄС, особливо в Польщі — найбільшому імпортері російських добрив.
Що змінилося?
Нові правила передбачають базове мито у 6,5% та додатковий збір, який до 2028 року може сягати 430 євро за тонну. За задумом Єврокомісії, це має зупинити імпорт добрив за демпінговими, тобто неринковими цінами, та захистити внутрішній ринок від цінової нестабільності.
Мито вписується в політику обмеження імпорту з країн, які мають штучно занижену вартість виробництва за рахунок державного субсидування газу, зокрема Росії та Білорусі.
Польський уряд підтримав рішення ЄС, підкреслюючи, що поставки добрив зі сходу порушували принципи добросовісної конкуренції. Також це — елемент геополітичної відповіді на агресію Росії проти України.
Чому введено нові мита?
Причина — захист європейських виробників добрив, які не можуть конкурувати з товарами, виготовленими на дешевому російському газі, що становить до 80% витрат на виробництво. Польща, Литва, Латвія та Естонія з кінця 2024 року лобіювали введення таких заходів.
Міністр активів Польщі Якуб Яворовський заявив, що імпорт добрив з Росії є частиною гібридної війни, спрямованої на знищення хімічної промисловості Європи й підрив продовольчої безпеки.
Цю думку підтримала й компанія Grupa Azoty, яка в березні 2025 року зазначила, що вартість газу та квоти на викиди CO₂ значно здорожчують виробництво добрив у ЄС. Російські та білоруські виробники таких витрат не несуть, отже, мають несправедливу перевагу.
Обсяги імпорту
У першому кварталі 2025 року країни ЄС імпортували 5,63 млн тонн добрив — це на 12% більше, ніж роком раніше. Найбільше постачала Росія — 1,53 млн тонн. Далі йдуть Єгипет, Марокко, Китай, Канада, Алжир, Норвегія, Велика Британія.
Польща імпортувала 617 тис. тонн російських добрив — це 40% усього імпорту ЄС з РФ. Для порівняння: Німеччина — 180 тис. тонн, Румунія — 166 тис., Франція — 102 тис. тонн.
Тобто саме Польща найбільше залежить від імпорту добрив з Росії.
Які наслідки?
Очікується поступове скорочення частки російських та білоруських добрив на європейському ринку до 2028 року. У 2025 році передбачено квоту 2,7 млн тонн, яка зменшуватиметься до 900 тис. тонн у 2028 році.
У короткостроковій перспективі це може спричинити зростання цін на добрива. Але з іншого боку — забезпечить стабільні умови для внутрішніх виробників, зокрема Grupa Azoty. Однак повністю компенсувати дефіцит за рахунок європейського виробництва навряд чи вдасться — ЄС буде змушений шукати альтернативні джерела поставок.
За словами експерта Аркадіуша Залевського, до повного припинення імпорту з РФ і Білорусі може пройти щонайменше три роки. У цей час європейське виробництво має нарощувати потужності, а також зростатиме імпорт з інших регіонів.
Що мають робити фермери?
Фермери мають:
- Переглянути плани удобрення;
- Консультуватися з постачальниками та агрономами;
- Стежити за оголошеннями урядових програм підтримки;
- Вивчати альтернативні ринки закупівель.
Підвищення мит — це виклик, але й шанс перейти на більш незалежне, європейське виробництво.
