Із зростанням населення світу зростає і тиск на природні ресурси. Сільське господарство, покликане забезпечити продовольчу безпеку, при недбалому веденні може завдати серйозної шкоди навколишньому середовищу. У рамках Всесвітнього дня довкілля ми поспілкувалися з професоркою кафедри ґрунтознавства та живлення рослин сільськогосподарського факультету Університету Ататюрка — д-р Несрін Їлдиз, аби обговорити вплив аграрної діяльності на природу та шляхи побудови сталого майбутнього.

Як сільське господарство впливає на довкілля?

Агровиробництво призводить до забруднення повітря, води та ґрунту. Незважаючи на зростання врожайності та якості продукції завдяки сучасним технологіям, значною проблемою залишаються аграрні забруднювачі — хімічні засоби захисту рослин та добрива (як мінеральні, так і органічні). Їхнє застосування повинне ґрунтуватися на принципі «4 правильних»: правильне добриво, у правильній кількості, у правильний спосіб та в правильний час — тільки так можна мінімізувати шкоду довкіллю.

Інші негативні фактори включають: використання забрудненої води для зрошення, надмірну обробку ґрунту, застосування гормонів росту, вирубку лісів під агровиробництво, надмірне використання водних ресурсів, деградацію вологих екосистем, випалювання стерні та нераціональне використання сільськогосподарської техніки.

Проблеми родючості ґрунтів та ерозії

Однією з найбільших загроз для родючості є ерозія ґрунту — процес, унаслідок якого ґрунт, сформований протягом сотень років, змивається водою чи здувається вітром, втрачаючи разом із собою поживні речовини, органічну речовину, гумус і мінерали. Основна причина — людський фактор: неналежне проведення польових робіт, неправильне зрошення, перевантаження ґрунтів тощо.

У контексті зростання населення та збільшення потреби в добривах, вкрай важливо впровадити систему збалансованого управління поживними речовинами. Інакше добрива, які змиваються або випаровуються, зруйнують баланс ґрунтів, забруднять підземні води, водойми та атмосферу.

Втрата біорізноманіття та способи його збереження

Рослинне виробництво безпосередньо пов’язане з поглинанням вуглекислого газу через фотосинтез — дерева та інші рослини щорічно вилучають з атмосфери мільйони тонн CO₂. Наприклад, океани поглинають близько 10 млрд тонн CO₂ щороку.

Проте біорізноманіття стрімко зникає через зміну способу землекористування, надмірний вилов риби, зміну клімату, забруднення та вторгнення чужорідних видів. Як підкреслила генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле, «Ми не можемо більше дозволити собі знищувати різноманіття життя. Це — наш обов’язок перед наступними поколіннями».

Для збереження біорізноманіття необхідно:

• захищати морські, прибережні та внутрішні водні екосистеми;
• боротися з кислотністю океанів;
• регулювати рибальство;
• підтримувати сталий лісовий менеджмент;
• боротися з опустелюванням;
• відновлювати деградовані землі.

Позитивний внесок сталого сільського господарства

Сталий розвиток сільського господарства дозволяє виробляти продукти харчування з мінімальним впливом на природу, не ставлячи під загрозу доступність їжі для теперішніх і майбутніх поколінь. Одна з ключових концепцій — кліматично розумне сільське господарство (Climate-Smart Agriculture, CSA), яке допомагає:

• зменшити викиди парникових газів;
• зберігати вуглець у ґрунтах і рослинності;
• підвищити продуктивність і доходи від рослинництва, тваринництва та рибальства;
• знизити екологічне навантаження на довкілля.

Зелені технології в агросекторі

У сільському господарстві все ширше застосовуються "зелені" інновації:

• Розумне зрошення забезпечує ефективне використання води та зменшує втрати.
• Сонячні енергетичні установки забезпечують екологічно чисту енергію для сільськогосподарських процесів.
• Вертикальне фермерство дозволяє вирощувати продукти у контрольованому середовищі, часто без ґрунту, зменшуючи площу землекористування.
• Інтегровані ферми «агроаква» об’єднують сільське господарство з рибництвом, підвищуючи рентабельність.
• Повторне використання органічних відходів сприяє замкнутому циклу в агропромисловості.

Як забезпечити сталу аграрну систему для майбутніх поколінь?

Наша планета — єдине місце, придатне для життя, і її ресурси не безмежні. Стійке сільське господарство пропонує комплексний підхід до вирішення екологічних, соціальних і економічних викликів сучасності. Воно базується на:

• раціональному використанні природних ресурсів;
• захисті дикої природи та екосистем;
• зменшенні забруднення;
• переході на відновлювані джерела енергії;
• поступовому відмовленні від шкідливих практик;
• застосуванні аграрних технологій, що наслідують природні процеси.

Сталий розвиток — це обов’язок перед майбутнім. І саме в аграрній галузі ця відповідальність має особливу вагу.