Фермери, які мають сумніви щодо правильності визначення площ, що підпадають під норму GAEC2 (норми захисту ґрунтів від ерозії), можуть подавати розбіжності до відповідних установ. Це важлива процедура, що дозволяє більш точно перевірити фактичний стан земельних ділянок і може вплинути на зобов’язання господарств.
Куди подавати розбіжності?
Якщо фермер не погоджується з віднесенням своєї ділянки до зони GAEC2, він може звернутися до:
- Інституту рослинництва, удобрення і ґрунтознавства — Державного науково-дослідного інституту (IUNG-PIB),
- Агентства реструктуризації та модернізації сільського господарства (ARiMR).
Детальна інструкція подачі розбіжностей доступна на веб-сайті Міністерства сільського господарства, а також її можна завантажити у форматі PDF.
Як проходить перевірка?
Після отримання звернення працівники IUNG-PIB за підтримки регіональних хімічно-сільськогосподарських станцій можуть взяти проби ґрунту з обраних ділянок. Потім лабораторні аналізи оцінюють ризик водної ерозії. Результати досліджень можуть стати підставою для коригування меж зон, які підпадають під норму GAEC2.
Роль ARiMR
Працівники ARiMR не беруть проби ґрунту в рамках контролю GAEC2. Їхня діяльність полягає у прийманні заяв і перевірці звернень, а також у здійсненні адміністративних дій.
Чому важливо подавати розбіжності?
Норма GAEC2 накладає конкретні обов’язки на фермерів, чиї ділянки визнані зонами з ризиком водної ерозії. Неправильне віднесення може спричинити зайві витрати та обмеження, тому варто перевірити фактичний стан і у разі сумнівів скористатися доступною процедурою оскарження.
