В останні роки все більшою проблемою стають нові небезпечні шкідники лохини високої. Їхня експансія становить загрозу для багатьох насаджень. Про які види йдеться?
Небезпечні шкідники лохини високої охоплюють все ширшу групу комах. Тим часом цей культивований вид вважався у минулому малосхильним до хвороб і шкідників. Однак із прогресуванням кліматичних змін ситуація змінюється драматично. З'являються прибульці з далеких регіонів світу, з якими важко боротися через відсутність зареєстрованих засобів. А ситуація буде погіршуватися.
Небезпечні шкідники лохини атакують плантації на півдні Італії
В останні роки фітосанітарний ландшафт ягідних насаджень у басейні Середземного моря динамічно змінюється. Однією з ознак прогресування змін є те, що на плантаціях лохини високої в південній частині країни тріпси вже не можуть розглядатися як другорядні. Наразі вони стали структурною загрозою, що вимагає постійних та проактивних стратегій оборони. Сильно розповсюдженим в Італії шкідником є західний квітковий trips (Frankliniella occidentalis).
Чого ще побоюються плантатори?
Однак дуже великі побоювання італійських плантаторів викликає також Scirtothrips dorsalis. Це поліфагний вид тріпса, що походить з тропічних районів Азії і вже досить сильно поширився в Європі. Присутність цього виду підтвердили в Іспанії (у посівах перцю), де наразі його інтенсивно знищують у деяких районах. Крім того, його виявили також у Туреччині, у 2020 р. на лохині (Адана), а згодом повідомили про його появу в сезоні 2021/2022 на суниці.
S. dorsalis становить дуже велику загрозу, оскільки атакує квіти, пагони, листя та молоді плоди, безпосередньо знижуючи товарну цінність продукції. Також відомо, що він є вектором деяких вірусів, хоча у випадку лохини його основним наслідком залишається безпосереднє пошкодження тканин. З ягідних культур, крім лохини високої та суниці, S. dorsalis атакує актинідію китайську (ківі) та виноград. Крім того, він може спричиняти збитки у посівах овочів, таких як цибуля, спаржа, перець. Крім того, він атакує декоративні рослини, зокрема такі як троянда, камелія китайська, гортензія чи рицина.
Чому тріпси як шкідники лохини такі небезпечні?
Біологія тріпсів додатково ускладнює ситуацію. Оскільки розвиток популяцій цих шкідників сильно залежить від температури та вологості. За сприятливих умов вони можуть завершити цикл розвитку менш ніж за два тижні, створюючи багато поколінь, що накладаються, у дуже короткий час. Scirtothrips dorsalis потребує менше трьох тижнів за температури 25–27°C. Тим часом Frankliniella occidentalis розвивається ще швидше.
Для лохини найкритичнішим періодом є вегетативна фаза, особливо у тижні, що передують цвітінню. У цей час тканини є особливо ніжними та привабливими для шкідників, а неконтрольований наліт тріпсів може тоді порушити фотосинтез листя та подовження пагонів. У результаті рослина ослаблена саме тоді, коли має накопичувати енергію та готуватися до цвітіння, що негативно впливає на життєву силу, урожайність та індукцію цвітіння.
Як захищатися від тріпсів у лохині?
Основою захисту від шкідників залишається моніторинг, але він не може базуватися виключно на липких пастках. Однак ці пастки корисні для раннього виявлення та часткового вилову. Але покладання виключно на них загрожує створенням небезпечного відчуття безпеки. Тому дані з пасток потрібно поєднувати з систематичними оглядами молодих листків, пагонів та квітів. А зібрану інформацію варто співвіднести з кліматичними тенденціями та фенологічними фазами.
Крім того, з цими небезпечними шкідниками лохини можна боротися розумно. З'являються нові технології, і деякі компанії пропонують нині автоматичні пастки, оснащені штучним інтелектом. Вони вміють розпізнавати та підраховувати виловлені особини в реальному часі та надсилати сповіщення після досягнення критичних порогів.
Окрім постійного моніторингу, агротехнічні заходи включають також боротьбу з бур'янами та мінімізацію потенційних джерел атаки шкідників. Біоконтроль може полягати у використанні природних ворогів, таких як Orius spp. та кліщі з родини Phytoseiidae, які можуть стійко обмежувати популяції. Хімічний захист залишається ключовим засобом, але він має бути селективним, обмеженим до продуктів, дозволених для застосування на лохині, і застосовуватися чергуванням, щоб мінімізувати ризик виникнення резистентності.
