Система аграрної вищої освіти в Угорщині перебуває на переломному етапі. У той час як продовольче виробництво у світі стикається з дедалі більшими викликами, інтерес до аграрних спеціальностей в Угорщині або не зростає, або навіть знижується. Причини — демографічний спад, зниження престижу аграрних професій та нестача мотивації серед молоді. За словами декана аграрного факультету Дебреценського університету, д-ра Ласла Штюндля, проблема не в попиті, а в нестачі відповідей і сміливості до оновлення.
Сучасна аграрна освіта повинна виходити за межі традицій, спиратися на цифровізацію, точні технології, принципи сталості та безперервного навчання. Це вимагає зміни як навчального портфоліо, так і мислення.
Освіта в агросфері: три основні групи студентів
Попри трансформації в системі, кількість вступників залишається стабільною лише завдяки значним зусиллям із залучення. За словами д-ра Штюндля, більшість студентів приходить із трьох категорій:
- "Успадковані фермери" — діти з родин, що займаються сільським господарством, які прагнуть не лише диплома, а й поглиблення знань.
- Техніки — випускники технікумів, які з ентузіазмом продовжують навчання у вишах.
- "План Б" — студенти, які не потрапили на бажану спеціальність і обрали аграрну сферу як альтернативу; у них часто менша мотивація та слабша базова підготовка.
Популярність спеціальності з точного землеробства зумовлена не стільки глибоким інтересом до аграрної сфери, скільки асоціацією з сучасними технологіями.
Гнучкість, практика, інновації
На факультеті активно розвивають спеціалізовані короткострокові курси, як-от навчання пілотів дронів, що приваблює менші, але вмотивовані групи. Пропонуються також програми з харчових технологій, м’ясопереробки та інші вузькоспеціалізовані курси у співпраці з бізнесом. Мета — надавати фахівцям практичні знання про нові технології, регуляції, контроль якості тощо.
Стале виробництво і високі технології — це сумісне
Чи може промислове виробництво харчів бути екологічним та здоровим? Д-р Штюндль відповідає ствердно: так, якщо використовувати сучасні наукові та технологічні досягнення.
Сьогодні ми краще розуміємо фізіологію рослин і тварин, що дозволяє оптимізувати годівлю, захист рослин і підтримувати імунну систему культур. Сучасні методи, як-от аеропоніка чи вирощування в інертному середовищі, стають реальністю, а урбаністичне агровиробництво знижує логістичні витрати і підвищує ефективність використання ресурсів.
У тваринництві новітні рішення — від регулювання генетичної експресії до автоматизованого доїння — підвищують продуктивність і знижують стрес у тварин. Часто саме люди, а не технології, викликають у тварин стрес, зазначив професор.
Отже, сталий розвиток не суперечить інтенсивному виробництву, а навпаки — є його ключем, якщо в основі рішень лежить знання про біологічні процеси.
Університет — не лише навчальний заклад, а центр знань
Сьогодні аграрний університет — це не лише місце підготовки інженерів, а й інноваційна платформа для всього сектору. Здобутки фундаментальної науки мають бути втілені в практичні рішення: від створення морозо- і жаростійкої кукурудзи до модуляції ґрунтового мікробіому.
Університет підтримує 57 стратегічних партнерств — із великими корпораціями та малими фермерами. Важливо не лише підписувати декларації про співпрацю, а реально починати роботу, з визначеними термінами, відповідальними і очікуваними результатами.
Дебреценський університет — це величезна міждисциплінарна система з 13 факультетами, понад 12 тисячами співробітників і 35 тисячами студентів. Це дозволяє вирішувати навіть найскладніші біологічні, інженерні чи економічні завдання на базі одного закладу.
