Редька — один із найдавніше вирощуваних овочів, відомий ще з античних часів. У Давньому Єгипті, Греції та Римі її не лише вживали в їжу, а й цінували за лікувальні властивості. Сьогодні цей коренеплід залишається важливою складовою раціону в багатьох країнах світу — і не даремно.

Найпопулярніші види редьки в Угорщині

Червона місячна редька (Raphanus sativus var. sativus) — найулюбленіша серед угорських споживачів. Її культивують на 100–150 гектарах, хоча цифра умовна — значну частину насіння виробляють самостійно в регіонах традиційного вирощування. Цей овоч залишається виразно сезонним продуктом: найбільший попит на нього припадає на весну, особливо напередодні свят. Його зазвичай продають у пучках (5–10 коренеплодів) або у пластикових упаковках без листя. Вибір гібридних сортів із меншим листям дозволяє продовжити товарний вигляд редьки на прилавку.

Гібриди мають і ще одну перевагу: більшу щільність посадки (до 180–200 рослин/м²), вищу врожайність, стійкість до стрілкування. Сучасні сорти дають красиві, яскраво-червоні, рівномірні коренеплоди з білою серцевиною.

Інші поширені види редьки

• Французький сніданок — подовжений різновид із червоним верхом і білим кінчиком. Збирається ще молодим (3–4 см завдовжки).
• Чорна редька (Raphanus sativus L. var. niger) — потужна, з чорним, товстим коренем, що вирізняється міцним, злегка гіркуватим смаком. Найкраща після перших легких морозів. Може зберігатися без холодильника кілька днів, а в прохолодному приміщенні — місяцями. Її цінують і в народній медицині — як засіб для поліпшення травлення, від жовчнокам’яної хвороби та паразитів.
• Біла редька (дайкон або «льодяна бурулька») — популярна в азійській кухні. З'явилася в Угорщині в середині 1990-х років. Вимагає м’якого клімату і легких ґрунтів, чутлива до холоду. Використовується в салатах, супах, тушкованих стравах, для квашення (наприклад, у кімчі), сушіння, як сидерат.
• Майська ріпа або масляна ріпа (Brassica rapa subsp. rapa var. majalis) — м’яка, біла, рання форма турнепсу. Її коренеплоди досягають 8–10 см у діаметрі. Містить вітаміни, мінерали, білки. Шкірка містить гірчичні олії, тому при сирому вживанні бажано очищати. Листя і стебла використовуються подібно до шпинату або спаржі.
• Бруква (кореневий турнепс) (Brassica napus subsp. rapifera Metzg.) — гібрид турнепсу й дикої капусти. Має круглу форму, зеленувато-жовту нижню частину і фіолетовий верх. М’якоть — біла або жовта, солодко-гіркувата. Її споживають у сирому, вареному чи квашеному вигляді, готують пюре, додають до рагу. Особливо популярна у Північній Європі завдяки високому вмісту вітаміну С.